Зранку донька вийшла прогуляти собак.
Одна з сусідок повідомила їй, що на 5 поверсі у нашому під’їзді хлопець знаходиться в критичному стані, можливо навіть на межі між життям та тим світом. Вона стверджувала, що коли бачила його і хлопець ледь живий, скоро душу богу віддасть..
Донька негайно повернулася додому разом із собаками, голосно кричачи, щоб розповісти про цю жахливу новину.
Хутко я та моя дочка піднялись на 5 поверх, де знайшли молодого чоловіка, який боровся за своє життя. Він був весь блідий, із синіми губами, тремтів і лежав на підлозі в під’їзді. Ми спробували допомогти йому, викликали швидку допомогу та зробили фотографії для доказу того, що ми намагалися допомогти. Бо ж якщо швидка не встигне, то в нас хоч докази будуть, що ми йому допомогти намагались. І щоь нас ніяк не притягнули до відповідальності, що ми нібито ту допомогу не надали.
З важкістю нам вдалося повернути хлопця до свідомості. Він не міг говорити, не те щоб встати. Його сдуомило та він дуже сильно тремтів. Ми зрозуміли, що він має проблеми з цукром.
Негайно принесли йому гарячий чай з цукром та шоколад, щоб відновити його сили. Це забрало багато часу та зусиль але ми змогли витягнути його з лап небезпеки..
Сусіди, які сто відсотків чули наші крики про допомогу, бо кричали що я, що Таня як ніколи в житті, проявили байдужість і не реагували на ситуацію. Навіть дехто переступав та обходив хлопця, вважаючи, що він вже помер.
Завдяки наполегливості та зусиллям, ми змогли залучити одну сусідку, яка допомогла нам. Також вдалося знайти телефон, який містив контакти родичів хлопця.
Ми привезли його додому і зігріли, а я просила його згадати номер телефону родичів. Однак, через його поганий стан, він не міг цього зробити.
В результаті, ми залишили його під нашим доглядом, намагаючись забезпечити йому зручний одяг та допомагаючи відновитися.
Ця історія залишає мене засмученою та розчарованою. Це хлопчик – людина, який потребував нашої допомоги, і замість цього, дехто проявив байдужість та недбалість.
Я закликаю всіх вас не бути байдужими до чужого горя та потреби в допомозі. Нехай ніхто ніколи не переступає через вас та ваші почуття, і нехай біди та горе діляться рівними частками серед усіх, без жодної жорстокості.
Бо жорстокість починається з байдужості, а потім це коло набирає обертів і так одна дрібничка, яку всі виконали, перетворює все наше суспільство на суцільну темряву. Майте в собі світло та співчуття. Не залишайте людей в біді.
