У нас з чоловіком наближалася третя річниця нашого шлюбу. Я все думала і гадала як його привітати з цим днем. Мені хотілося знайти якийсь такий подарунок, щоб був дуже особливим.
Я собі всі мізки викрутила доки придумала. Спочатку я виписала у блокнот яким же критеріям має відповідати мій подарунок, а тоді і почала мислити що саме може сумістити всі ці речі.
І, о, еврика! Це ж було так просто. Я придумала! Вирішила, що хочу подарувати чоловіку емоції. Емоції в фотосесісії. Нашій спільній. Де фотограф на фото зможе зловити моменти де ми щасливі і закохані. Та й для нас це яка згадка на все життя.
Тоді я почала шукати образи, які мені подобаються і придумувати який же одяг можна поєднати для гарних кадрів. Можу чесно сказати, що це все продумати дуже важко. Але я – молодець.
Мені залишалося найменше – знайти ідеального фотографа і фотостудію. То ж я знайшла фотостудію і попросила у власниці рекомендації фотографів. Мені надіслали список з двадцяти професіоналів.
В мене якось навалилося багато роботи і всіляких справ, то я відклала цей пошук на кілька тижнів. Та й в мене і так вже все було продумано до дрібниць.
Коли у мене появився вільний час – я взялася і до цього. Відкрила ноутбук і почала досліджувати роботи кожного фотографа. Знаєте, у всіх були такі роботи красиві, що мені й важко було обрати з-поміж них.
Та одна фотохудожниця мене зацікавила найбільше. Її галерею наповнювали не лише фото на замовлення, але й випадкові кадри прохожих людей на вулиці. І мене це так звабило, що яперегортала абсолютно всі її роботи.
В цьому, мабуть, і була моя помилка. Адже, як то кажуть: “менше знаєш – краще спиш”. Я зовсім випадково зрозуміла, що мій чоловік мені зраджує. От такої. Неочікувано і прикро.
Ця дівчина зафільмувала на вулиці через вікно однієї з кавярень пару, яка ніжно обнімалася, а потім ще й поцілувалася. Головним актором виявився мій чоловік.
Я кілька разів моргнула в надії, що мені це примарилося, але – ні. Тоді я подумала, можливо це старе фото зроблене ще до зустрічі мого чоловіка зі мною. Я перевірила дату публікації, але це було не таке вже й давнє фото. З жовтня минулого року.
Мені аж всередині все похололо. Це ж точно означало, що мені мій чоловік зраджує і що наш шлюб і сімейне життя – зруйновані.
Кілька днів я мовчала і все думала. Переконувала себе, що не все так страшно і взагалі не знати хто на фото і якої воно давності. Та потім не витримала і запитала в чоловіка прямо, показавши йому це фото.
Він і не думав щось приховувати чи вигадувати. Просто підтвердив, що це справді він на фото і що мав такий грішок. Наче зробив це лише одного разу і дуже шкодує. Та й окрім тієї зустрічі і поцілунку у них нічого й не було.
А я не вірю. Я вже не заню в що мені вірити. Та й взагалі я загубилася в собі. Так, у нас інколи не все гладко, але ж я не біжу на побачення з іншими чоловіками і не цілуюся з ними. Якщо він так вчинив один раз, то буде так робити постійно. Чи не так?
