Ми нарешті звели кінці з кінцями та повністю розрахувалися за нашу квартиру. Хоча таких проблем могло і не бути, якби не батьки моєї дружини. Навіть тестем і тещею їх називати не хочу, хоча колись звертався “мамо і тату”.
З Галиною після весілля ми почали жити у квартирі її батьків. Точніше у одній із двох. Батьки дружини мали дві квартири, то ж і пустили єдину доньку жити у ту квартиру, яку здавали в оренду всі ці роки.
Ми зробили ремонт, повністю оновили меблі і техніку. Підготували все до народження нашого первістка. Та й були безмежно вдячні за те, що не потрібно витрачатися на оренду.
Одного дня нас просто виставили за двері. Ми такого й не очікували. Приїхав знервований батько дружини, за спиною стояла його дружина. Вони влаштували нам скандал і сказали, що у нас є кілька хвилин, щоб ми забрали свої речі.
Але ж речей у нас багато. І дивани, і шафи, і одяг, а про дитячі речі я взагалі мовчу. Ми не розуміли, що відбувається. До речі, забрати нам дозволили лише свій одяг.
Так ми опинилися на вулиці без жодних пояснень. Сиділи в автомобілі і шукали оголошення з квартирами куди можна заїхати вже. Їхати до моїх батьків – поганий варіант, бо вони живуть за двісті кілометрів. Хоча, якби довелося – поїхали б.
Нам пощастило і вже ввечері ми були на новому місці. Там прожили чотири роки.
Галинка таки поговорила з батьками і випитала що на них тоді найшло. Виявляється вони вирішили, що ми були на їхній дачі і влаштували там гармидер. Забули виключити опалення і цілу весну грівся пустий будинок. Вони туди ж не їздили. Могли нормально сказати і ми б компенсували їм ці витрати. Так ж ні, потрібно було влаштовувати скандал і виставу.
Дружина перестала спідкуватися з своїми батьками. Вона зробила свій вибір і підтримувала мене. Хоч нам було важко, бо збільшилися витрати, та ми впоралися. Купили маленьку, за те свою квартиру на етапі будівництва. Ледь зводили кінці з кінцями, щоб оплатити все.
Пів року тому ми отримали ключі і почали самотужки робити ремонт. Звичайно ж самий простий, тільки ю можна було жити. Вирішили, що як матимемо гроші – зробимо вже хороший ремонт. А минулого місяця ми переїхали жити у власне житло, з якого нас вже ніхто не виставить на вулицю з маленькою дитиною на руках.
На новосілля ми запросили друзів і моїх батьків. Своїм батькам Галинка навіть й не думала розповідати. Вона на них дуже образилася. Так не поступають з власними дітьми, до того ж єдиною дочкою та онуком.
