Господи, Ти знаєш краще за мене самого, що я постарію. Вбережи мене від згубної звички вважати, що я мушу щось сказати на кожну тему й за кожної нагоди.
Відбери в мене прагнення виправляти кожному його стежки.
Зроби мене серйозним, але не понурим, активним, але не нав’язливим.
Визволи мій розум від безкінечного копання в подробицях і дай мені крила, щоби я вліт переходив до суті.
Замкни мої вуста в тому, що стосується моїх недомагань і страждань, мірою того як їх прибуває, а прагнення їх перелічувати з плином літ стає солодшим.
Читайте також Його батьки робили все можливе, щоб урятувати сина. Ось тільки час біг, як пісок крізь пальці.
Не прошу про благодать насолоджуватися розповідями про чужі страждання, але дай мені терпеливість їх вислуховувати.
Уділи мені достославного відчуття, що інколи я можу помилятися.
Збережи мене милим до людей, хоча декого з них насправді тяжко витримати.
Дай мені здатність помічати добре у несподіваних місцях і неочікувані цінні риси в людях. Дай мені, Господи, благодать говорити їм про це.
